Колись розповідати будем ми
своїм онукам,
Тоді колись, була у нас війна,
Тоді хотіли наші землі захопити ,
А українців, знищить всіх до тла…
Тепер живемо ми щасливі,
Стрічаєм з миром кожен ми світанок,
І васильки збираємо у житі,
І вдячні ми за кожен тихий ранок.
А пам'ятати будем, як збивали дрони…
Тяжкі й страшні були часи,
Як ворог сунув по усім кордонам,
А наші воїни тримались, як могли…
Ми не забудемо жахіття пекла.
Словами важко передати,
Коли ти чуєш, як свистить ракета,
А у солдата вже немає чим збивати…
Пережили…Будуємо ми Україну,
Без триколора,- з Українським стягом!
І щиро віримо, – розквітне Україна,
І буде жити в ній людей багато.
30.10.2025
Оксана Колесникова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
