На цій планеті всі ми рівні

Ми прийшли сюди – не в кайданах,
‎Без контрактів, печаток і меж.
‎Вільно дихати, жити яскраво,
‎Де природа й людина одне.
‎
‎Хто вирішив що світ їхня власність,
‎Що ріка також має тариф.
‎І що кожен ковток – це податок,
‎За повітря також заплати.
‎
‎Ще повинні платити за землю,
‎Щоб могли ми на ній існувать.
‎Хоч усе це іде безкоштовно,
‎Просто так, без усіх переплат.
‎
‎На планеті усього доволі,
‎Є хліб, світло, тепло і вода.
‎Але хтось створив штучну неволю,
‎Щоб править життям і буттям.
‎
‎Йдуть мільйони, на зброю і війни,
‎Мури й дрони, породжений страх.
‎А можна ж на всі оті кошти,
‎Покращити людям життя .
‎
‎Ми люди – малі і дорослі,
‎Під небом і сонцем зросли.
‎Прекрасний цей світ, він для людства,
‎Хто мріяти вміє й любить.
‎
‎Забули ми, що всі єдині,
‎Що в венах одна течія.
‎І замість того -” моє, нероздільне”,
‎Правда та, що є лиш ” ти і я”.
‎
‎Прокиньтеся люди отямтесь,
‎Згадайте що серце – закон.
‎Свобода у нас ,а не в чужій скрині,
‎Що бажають закрити замком.
‎
‎Ніхто не може вкрасти небо,
‎Сховати ріки, землю, гай.
‎Бо воля, там де є потреба,
‎Любити світ без сподівань.
‎
‎Ми прийшли сюди світлі і чисті,
‎Щоб жити і пам’ять нести .
‎Що земля дім – а не поле битви,
‎Вся планета, це сестри й брати.
‎