Не дивись на небо мила,
Не побачиш там мене.
Земля мене уже накрила,
І ніхто назад не поверне.
Завтра рано на світанку,
Коли лиш сонечко зійде,
Ти побачиш що на ґанку,
Пташка квітку покладе.
Візьми пригарну тую квітку.
Посади її в садку
Мені буде за могилку
Бо мене вже не знайдуть.
Не нарікай несправедливій долі
Не просто так у полі впав
Щоб ви жили на волі
Життя своє віддав.
Нас багато тут на небі
І кохання наше на землі
Ви радійте, і ми веселі
І колись зустрінемось усі
Ми за неньку нашу впали
І вже спиться тихо у ночі
Не потрібні тут медалі
Головне щоб ви були живі
Тут кохана всі чекають
Того хто це розпочав
Йому дружньо наваляють
І кинуть смажити чортам
А як другого покохаєш
То радітиму за вас
Туга пройде, ти ж знаєш
Потрібен тільки час
Радій кожні ці хвилині
Що Бог живим подарував
Я вже біля тебе моя мила
Твоїм ангелом я став
Іван
