Не тільки меч і куля рвуть нам груди,
Йде тиха битва, глибша, ніж земля.
Душа в тривозі – хто ми є за люди?
Чи в темряві горить свічка твоя?
Духовна битва не за тіл спасіння,
А за серця, що в злобі загнили.
Диявол сіє страх і лицемір’я,
Та Божий Дух — вогонь серед золи.
Не ворог нам лише солдат з обстрілу,
А дух обману, згуби, сатани.
Він лізе в думку, в серце і в оселю
Щоб ми забули правду навіки.
Ми стоїмо у вірі непохитні,
Хрест наш – це щит, а Слово — гострий меч.
Бо перемога в вірі та молитві,
Ми не боїмося ворожих теч.
О, Україно, ти не просто з крові,
Ти з праху, віри, болю і пісень.
Та не зламати неньку ворогові,
Бо з нами Бог! І наш народ кремень!
Юрій Сіромашенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
