Немає більше завтра — є лише цей день,
Без марень, без обіцянок і порожніх сцен.
Лиш сонце над тобою, що встає щомить,
І серце, що не знає, як болить — простить.
Немає більше шансу — ось твій крок і шанс,
Бо світ не буде краще, якщо мовчить у нас.
Сьогодні — це є зброя, це є твій крик живий,
Не відкладай на потім, свій політ новий.
Бо завтра — то ілюзія, міраж у пустоті,
Що тане на вітрах, мов попіл у житті.
Скажи усе, що хочеш, обійми, прости,
Бо може вже не буде — ні слів, ні висоти.
Живи, немов востаннє, дивись, кохай, гори,
Бо час не знає жалю, не зупиняє гри.
Немає більше завтра — є тільки оця мить,
Де душу не зламати, і серце ще болить.
