Немає нас — нема й любові.
І в серці згасла та печаль.
Усе розвіється навколо, й вітром віднесе у даль.
І знов мені видніє море, в якому бачу я свій рай…
Ну незакінчену сторінку вітер віднесе у даль.
І він погляне в твої очі, які залишив в самоті.
Вони не скажуть, що чекав, що ти була в його житті.
Навколо була тільки тиша, яку розвіяв тільки грім.
І все в очах перегоріло — і ти зосталась в самоті…
Катерина Скляр
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
