У бурі, в грозі, крізь полум’я й дим,
Несемо ми правду — у серці, живим.
На землі, де стоїть кожен метр — як сталь,
Ми — незламні, ми — віра, ми — крила й кришталь.
Молитва у шепоті, постріл — у відповідь злом,
Та не згасне віра під надійним крилом.
Кожен крок — як удар, кожне слово — мов грім,
Та ми встанем знову, навіть впавши у тінь.
Нас не зломлять ні танки, ні крики ночей,
Ми — українці, в нас багато надійних плечей.
Ми — діти свободи, ми — воїни світла в пітьмі,
Непереможні серця, у цій жорстокій війні.
Хай лунає наш голос в століттях прийдешніх,
Про народ, що не впав — а став ще сильнішим!
Бо де правда — там ми, де любов — там наш дім,
Ми — непереможні навіки. Ми — вільні. Ми — в строю своїм.
