Не думали, що буде так боліти …

Не думали ми, що буде так боліти,
Не снилося нам, що ніби у кіно
Так нищимуть нашу Україну
І наш непереможний нескорений народ.

Історія включилась на повтор,
Але не всі історію вивчали.
Інакше не забули б, хто вічний ворог наш.
І про його підступність пам'ятали б.

Тепер ми боремось як сотні літ назад
За волю й мову, державу і свободу.
За мирне небо на своїй землі,
За нашу справедливу перемогу!

Обстрілюють країну нашу вороги...
Та вороги не вічні - історія так пише.
Ми - за свої права і на своїй землі,
І Україну нелюди не знищать.

Ми дякуємо Господу за ранок,
За шанс побачити дітей, батьків, сім'ю.
Ми молимось і просимо у Бога
Здоров' я і відваги нашим ЗСУ!

Нарешті, мабуть, кожний зрозумів,
Що означає "рідна мова" й "Батьківщина"...
Але ж як прикро, що ціною життів
Прийшли до висновку ми - що ми Україна!