Сьогодні не можна тебе не любити,
Згадати найкраще за всі ті роки.
Що разом с тобой встигли прожити,
І будемо жити, ми вільні поки.
Здавалося ніби, на десять років старіша…
Та мова твоя, лунала віки.
Ти не раз помирала, бувала і більша…
Та феніксом знову вставала з золи.
Сьодні не можу тебе не любити,
Бо не зраджують рідні в години страждань .
Ти та, за яку, я ладен убити,
Я стану за тебе. Без зволікань.
Сьогодні ми маєм тебе полюбити….
Станчік
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
