Не моє це — якісь забага́нки,
Не озвучу я їх, не чекай,
Тішить сад квітом, росами ранки,
Утіша позолотою гай.
Голубінь неба тішить безкрая,
Всякий птах, що у ньому летить,
Подарунків від тебе не мала
Й не чекаю і не кортить.
Теплотою від тебе не віє,
Ніжність, знаю, тако́ж не твоє,
Із тобою душа моя тліє,
Ти біда моя, горе моє.
24.10.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
