Не питай, чи я вбивав —
В полі, в пеклі, серед ночі.
Я вже в снах своїх кричав,
Наче плачуть мертві очі.
Не питай, чи кров в руках —
Вона змилася дощами.
Та стоїть у головах
Гіркий спогад між рядами.
Я не Бог і не герой —
Просто вчився виживати.
Там, де небо чорне з горя,
Де, не встигають ховати.
Ти не бачила той дим,
Що згорів у серці тихо.
Не питай, бо кожен з ним
Має своє власне лихо.
Я вернувся — напівсвіт,
Напівтінь на цьому тілі.
І мовчу про кожен зліт,
Що лишився серед міни.
Не питай, чи я вбивав —
Ти не зможеш це почути.
Я Україну захищав….
Щоб вільним наш народ міг бути.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
