Силуети кохання витають у небі –
Та це не про тебе
Та це не про тебе.
Первісна людина серця малювала на скелі –
І це не про тебе
Якраз не про тебе.
Я бачу любові частинки замерзлі –
Також не про тебе
І ти в цьому певен.
Але близькі думки чую в страшному тунелі –
Це твій голос далекий,
Складний і безмежний.
Чи кохання існує у нашому світі?
Мабуть не правдиво
Скоріше зрадливо.
Заховали його у міцному граніті
Таке не важливе
Слабке і вразливе.
Воно не давало нам бути в одному суцвітті
Занадто примхливе
І часто мінливе.
Тому залишити його десь далеко в зеніті
Не настільки жахливо,
й, мабуть, не фальшиво…
Яна Стаднічук
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
