Закувала зозуля в степу,
Пісню співала мати в дитинстві,
Про щастя і любов бажала вона,
Гарну в майбутньому стежину вибирати.
Щоб доля щаслива була,
Поля засіяні пшеницею були,
Серпами було жати,
Хлібом наречену зустрічати.
Весілля святкувати,
Щоб друзі козаки гуляли,
Про перемогу співали,
Неньку Україну споминали.
На ганку збан меда випивали,
Річкою тече солодка вода,
Народ співав рідні пісні,
Про нову створену сім’ю.
Коней друзі на пасовища відпускали,
Всіх радісно вітали,
Про кохання пісні співали.
Столи яствами валилися.
Народні музики грали,
Батькам і тестям шану давали,
Танок водили всім гуртом.
Безмежні тости бажань говорили.
Здоров’я міцного бажали,
Здорових малюків мали,
Вільними народом були.
Шанували своїх батьків.
До ранку веселилися,
Всі столи перевернули,
Туфлі нареченої викрали,
Коровай поділили.
Народ спати не хотів,
Весь місяць хотів гуляти,
Але півні співати стали.
Про світанок сповіщати.
До захисту вставати,
Землю нашу захищати.
Наречена козака проводжала,
Сорочку вишиванку дала.
Щоб доля живого повернула до дому,
Діти чекають у дома,
Калина червона росте біля криниці.
Сльози платком витирала.
Свою любов проводжала,
Козак в дорогу рушив,
На коняці скакав по полях.
Ворога саблею рубав.
Землю свою освячував,
У Бога сили просив.
Щоб здолати його.
Неначе,як саранча прилетіла.
Спасати треба рідну землю,
Так захищаючи впав в бою.
В степу вічно спочиває.
В серце нареченої крає.
Бо в цьому світі на самоті осталась,
Плекає свого коханого чоловіка,
Так роки пройшли,
Що сивою стала вона.
Така спіткала доля,
Що сльози текли рікою.
Туга і біль розривала в середині.
Тільки молитви до Бога пливли.
Пам’яті славного козака споминають,
Про славні подвиги говорили,
Легенди складали в народі.
Його не забудуть ніколи.
Народ буду пам’ять зберігати постійно.
Денис Третяк 24.08.2025
Денис
