НІЧ У ТРИВОЗІ
В тривозі ніч, в тривозі й хвилюванні,
А так спокою нам хотілось всім.
Чи є у нас на краще сподівання
У пеклі наджорстокому оцім?
Між вибухами мить перепочинку,
Між вибухами тиша лиш на мить,
Із нами ворог став до поєдинку,
Сміття вороже все до нас летить.
І ні́де вже від нього заховатись,
Воно уже й в підвалах дістає.
Чи можемо на спокій сподіватись?
Давно біда на сурмі виграє.
Летить сміття з ворожого болота,
Летить до нас бляшанок цілий рій.
Чи спопеліє ворог наш, сволота?
Чи щезне з України вражий гній?
А мотлоху неміряно в ординців,
Над нами в небі мотлох цей кишить,
Так знищує потвора українців,
Й ніяка нечисть збрід цей не приспить.
В тривозі ніч, в тривозі і тремтінні,
Як тиші мить – лякає нас вона,
А далі в небі – мотлох в мерехтінні…
Продовжує терор свій сатана.
05.07.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043044
