Вирвати б з душі цю важку нішу,
Яка повисла понад тілом і гризе,
Знайти б таблетку від душі найліпшу,
Бо доля часом болі принесе,
Як країть важка ніша серце темними ночами,
Як важко ще раз їй поглянути у вічі світлими очами,
Як поневолена душа носить свої тяжкі гріхи,
Так і людина носить болі й радості міхи.
Вікторія Голуб
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
