Краплі на землю лягали,
Забавляли зелену листву.
З гілки на гілку стрімко стрибали
У теплу, літню грозу.
Десь там чоловічок, сховався,
Не хотів намочити чоло.
Коли з вічністю обійнявся
Він відчув небувале тепло.
Гроза поступово вщухала,
Лиш вітер гілки колихав,
Свіжість у ніч видихала,
А чоловічок і далі стояв..
15.08.2025 22:38
Анастасія Мізера
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
