Ой на Івана Купала

Ой а на Іван Купала,
Що ж на Івана Купала?
Я тебе приворожила,
Срібні зорі в небі злила.
Чаклувала цілу ніч,
Щоб зустріться віч-на-віч.
Ти поїхав, не вертався,
А у танець увірвався,
Ще й до мене милувався…
Ой на Івана Купала
Не дарма пісні співала!
Через багаття з тобою,
Кликав ти мене з собою.
«Ой Маруся, не ходи!
Як затягне не туди!»
«Моя сестро, звеселяйся
І з мене не переймайся.»
Ой пішла я за тобою
Золотистою тропою.
І подумала ще я:
"Спрацювала піснь моя!"
Але ближче опівночі,
Слова сестри стали пророчі.
Ой сестричко, що я йшла?
Обманув як я втекла!
Ні листа і ні кабиці…
Знову зник до молодиці.
Ось на Івана Купала
Пісеньку я заспівала
І лишилася одна
Та й обдурена сповна.
Хавжу Марія