Заходить сонце,
Вечоріє…
Спливає тихо літній день…
Герань в віконці червоніє,
І ледве чутно "дзень-дзелень"…
Змовкає гамір,
Сутеніє…
На землю падають плоди…
І щось всередині німіє,
Як від холодної води…
Ще мить ,і Осінь
Зарясніє
Багряним, жовто-золотим,
А потім все це посивіє
І зникне, як із яблунь дим…
Дзвіночок дзвонить
Тихо-тихо
Мелодію, що серце рве,
Пройде усе : добро і лихо,
Та є Таке, що не мине!
Ось цей момент-
Краси дарунок !
Це лиш фрагмент, та в ньому все!
Останній літа поцілунок
Початок нового несе…
A.R.* 01.09.22
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
