Ось так сидіти без думок
І плинути з промінням…
Прийняти всіх у свій садок,
Відкинувши сумління,
Позбавитись від почуттів,
Оцінок і концепцій,
Світогляду усіх світів,
Не додавати спецій…
Не розділяти все що є
І все, чого немає
На "це твоє", а "це моє",
На "знаю" і "не знаю".
Мовчати…просто пити чай…
Вдихати й видихати…
Де середина, а де край
Уже не розрізняти…
A.R.(c) 27.05.22
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
