Вітер листя розвіває,
В вихорі його кружляє.
Небо хмари покривають,
Дощ на землю накликають.
Вдалечінь іде дорога.
Скрізь незатишно та вбого.
Чи погода так впливає:
Настрій долу опускає,
Чи тому, що я чекаю
Те, чого і не буває –
Смуток душу оповив,
Ніби змій її обвив.
Дощ на землю накрапає
Ніби цвяхи забиває.
Він немов про смуток знає
Та з душі його змиває –
Заколисує мене,
Каже, що усе мине.
Все на світі цім минає.
Сонце вигляне, засяє.
Сльози висохнуть осінні,
Зникнуть хмари та їх тіні.
І, радітиме душа,
Що негода вже пройшла.
Світлана Сомош
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
