Тече вода – шумить немов співає,
Хай змиє біль, що серце випікає.
Вода не судить,лиш несе із тіла
Те, що душа знести уже не в силі.
Шепоче Дана, встань , дитя природи,
Очисти дух , повір, що ти все можеш.
Вода жива з глибин землі і неба,
Хай змиє те, що вже тобі не треба.
Візьми долонями і змий із себе втому,
І хай ріка несе проблеми з дому.
Бо в кожній краплі світло й прохолода,
Нова енергія піде по тілу знову.
Вода все знає й мовчки пам’ятає,
Чий плач вночі ,між хвилями блукає.
Та хто з любов’ю ввійде в її лоно,
Той вийде чистим, мов дитя невтомне.
Вода несе думки із джерела,
Де істина,як сонце ожила.
І там де хвиля треться об каміння,
Живе початок кожного створіння.
Тож увійди і серце відкрий щиро,
Залиш усе, що тягне й жме без міри.
В ній кожна хвиля, як нова дорога,
Що з’єднує людину й дух природи.
