Очі

Твої очі,
Ніколи їх я не забуду,
Завжди такі темні й теплі,
Занурюєшся в них і бачиш космос,
Такі глибокі і єдині,
І світ стає вже не важливим,
Коли я дивлюся у них,
Вони як ковдра огортають,
Даруючи мені тепло.
Таких очей нема ні в кого.
Тільки твої –
Єдині і неповторні.
Глибокі як космос,
Загадкові як космос.
І як вони горять
Сотнями зірок,
Ще жодні очі не світилися душою,
Такою світлою й прекрасною.
Очі,
То для мене сенс життя.
Кожен день дають мені надію,
Радість і любов.
І те, заради чого я живу.
Мстислава Орловська