ПИТАЮ, МАЛЮЮ, НЕ ЗНАЮ
(Відповідь С. Терпеливець на коментар до вірша «ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…»)
Як можна жити там – цього́ не знаю,
Не довело́сь мені таке пізнать,
Але молю́ і Господа благаю,
Аби в житті цього́ не скуштувать.
Як можна жити там – себе питаю,
Та відповідь не можу я знайти,
Минає час й до цьо́го повертаю…
Щоб я… життя й… далекії світи…
Як можна жити там – питання вічне,
Але, напевно, кожному своє́,
Та точно це не є ніщо́ трагічне,
Та вічне відчуття, що не своє́.
Як можна жити там – не уявляю,
Бо доля не закинула туди,
Але в думках я це перебираю:
Щоб я й чужі далекії світи…
Як можна жити там – в думках малюю,
Картини постають,та… не моє…
Думки́ про це гаптую і гаптую,
І кожна з них снує́, снує́, й снує́.
Як можна жити там – не розумію,
Щоб не прийшлось покинуть рідний край,
Який, немов коханого, лелію,
Який для мене – незбагненний рай.
25.01.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044912
