Поезія

На цвинтарі надій,
Під тиском всіх новин,
Мені б знайти бажання жити.
А допоки буду я творити,
Під звук "Шахедів" слова складати у рядки,
Не боячись померти.

З тупою ціллю донести
Щось, що в глибині сидить,
Закарбуватись в пам’яті життя.
Та чи почують ті, хто звик
Мовчанням власним заглушати крик?

Сліпими бути завжди легше,
Та й світ закоханий у тінь,
Де зручно жити без провини
І сенс ховати між рядків.

Нехай слова мої згоряють
У темній підсвідомості
І вітер рознесе
Цей попіл спалених надій.

Мої текста не стануть тишею.
Якщо у слові віднайшлась
Хоч крихта правди, несказанна.
Моя поезія остання
Зі всіх можливих молитов.
Санюта