Сумна вишня стоїть
під серпневим дощем,
Сумне поряд усе та довкола,
Доточилося літо іще одним днем
Та помітно вже посмішка квола
Бо тих днів, наче пальців однієї
руки,
Покидає тепло і лелеки,
Все сумує, не хоче від нього іти,
Хоч лякалося літньої спеки.
Раннім яблуком пахне,
пахне хліб на столі,
Найпахучіші квіти у літа,
Пахне вітер, туман,
пахнуть завжди дощі,
І трава пахне, росами вмита.
24.08.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
