Наступає чергова ніч…
Місяць в повені, тисячі свіч…
Оточили Зірки навкруги,
Розгулялись осінні вітри.
Знаю там, десь, далеко ти,
Споглядаєш на Зорі нічні.
Знаю, точно, що ти не спиш,
Полонила чарівністю ніч…
Ехо звучно полинуло в даль,
Шепотіло про сумніви, жаль…
Місяць в очі мої зазирає,
Він про тугу твою усе знає!
Срібним світлом так мерехтить…
Чарує сердечності мить…
Вже околиці в тиші дрімали,
Лиш про тебе всі мрії кружляли.
Розцвітає ранок черговий,
Щезнув сум –
Знову Світ кольоровий!
ND❤️
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
