Порожнє серце мого сина —
Не б’ється так, як билось вчора.
У ньому – вибухи і міни,
І зірвана дитяча школа.
Його душа – мов сіре поле,
Де сніг упав на слід солдата.
Він повернувсь… У нього горе,
І тінь, з якою важко стати.
Він не кричить — лише мовчання,
І погляд тягне в темну хмару.
У ньому згасло сподівання,
І біль мовчить крізь втому й кару.
Колись малював, світ у кольорі,
Тепер — вогонь, уламки, кров…
Війна спалила всі узори,
Залишив тільки… «гору дров».
Порожнє серце мого сина,
Та б’ється десь — в мені, у мріях.
Я буду світлом для дитини,
Я стану серцем, що зігріє.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
