Поспи солдат, бо завтра в бій,
Сховай у снах свої тривоги.
Їх Бог запише на сувій,
Як шлях окопної облоги.
Поспи, молю, бо завтра штурм,
Можливо, буде він останній.
Згадай усе, що знов забув,
Бо всі слова вже несказанні.
В очах агонія та біль…
Тебе вже пеклом не злякати.
Поспи солдат, бо завтра в бій…
Зарано ж світ цей покидати.
24.10.2024р.
Автор: Аня Бусецька
Анна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
