ПРАПОРИ

Притихни світ. Почуй, як вітер плаче,
Зриваючи з могил всі прапори
До неба та до Бога. Він терплячий,
А нам пустими стали вечори.

Цілуємо шеврони та медалі,
Посмертно, що даровані були.
Вмиваємо сльозами квіти ранні,
Що на могилах в рідних розцвіли.

І в квітах тих ми душі їхні бачим
І те життя, що вже не проживуть.
Ось так живем – помолимось і плачем,
А з фронту прапори нові везуть.
27.01.2025р.
Автор: Аня Бусецька
Анна