Ти на мені — мов ніч, жива.
В усьому — пальці, подих, губи.
І не потрібні вже слова —
лише твої важкі цілунки.
Твій дотик — шепіт без жалю,
він роздягає душу тихо.
Я розчиняюсь, і люблю,
і вперше дихаю по-справжньому, без лиха.
Ти в мені ходиш, наче сніг,
що тане шкірою повільно.
Мій кожен нерв — твій хижий ритм,
мій кожен стогін — твоя хвиля.
Ти знаєш все: де тисне біль,
де пристрасті моя межа.
Я під тобою — як вогонь і ціль,
ти — моя злива, я — твоя жага.
Валентина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
