Прощання з літом (сонет)

Фінальні кроки літа за плечима…
Осінній день без стуку йде у двері…
Такий привітний: у простій манері
Хутенько поселяється у римах.

Тепло дарує змінно й невловимо,
Пожити хоче на моїм папері.
А я ж ловлю проміння знов у сквері,
Яким тепер неначе одержима.

В душі печаль… “Живи”, — шепнуло літо: —
“Я ще прийду, цвістимуть буйно квіти,
Тож не ховай далеко гарні плаття.

Хай буде в радості завжди потреба,
Бо кожен день — дарунок долі з неба.
Осінній теж дарований для щастя!”

©️ Любов Інішева
03.09.2025 р.