Чарівний світ навколишки присів
Його не помічають люди
Небесне царство світлих янголів
Не має більше сили всюди.
Шляхами часових мандрівників
Обмежено рухливі обіцянки
І наче коло зверхніх голосів
Народжуються паростки з горлянки
Звитяги вже померлих королів
Залишилися тінню на папері
А ті що до сих пір живі
Забудуться як посивілі тіні.
Час рухається майже навмання
За кожним подихом велика сила
Що там попереду?
Все таж вічна війна, яка вже стоко люду покосила.
Не зупиняється це колесо життя
Та і не колесо, то все коса скосила
Є тільки вічно болісне чуття
Що наче доля бога не зустріла.
На перехресті всіх шляхів
Збирається велике військо
Там ті хто вже когось любив
Вони за обрієм і досить близько.
Не дотягнутися до вічних тих терен
Уявою не можно осягнути
На тій сторінці вже нема імен
По вірі кожному ми маємо здобути
Альона
