Я помру — ви мене поховайте
В широкому полі. Прийдіть, немов у свій двір, та доглядайте
За моєю могилою хоч аби раз у рік.
Не кажу робити це вік,
Але хай камінь могильний нагадує характер мій непокірний.
Дивлячись на простір за ним, собі пам’ятайте
Моє прагнення до волі,
Про те, що головне — мати ціль та бути собою,
Боротись зі світом за свою волю.
Не забувайте: кожен з вас родився вільним — обирайте шлях свій в єднанні з природою.
Точіть свої вміння, лишайтесь стійким перед долею тяжкою.
І пам’ятайте! Пам’ятайте про мене та мої наради, їх теж не забувайте!
Степан Кузненко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
