Прірва

В твоєму мовчанні була ціла прірва,
Вона була прямо між нами з тобою.
В твоєму мовчанні творилися звірства,
Навіщо ти це робиш зі мною?

В цю прірву з тобою летіло геть все,
Від кохання і мрії до образи і болі.
В цій прірві з тобою пропало геть все,
Немає нічого з собою, ні болі, ні солі.

Почув би мене, коли від болі кричала,
Коли від страху шпалери зривала.
Почув би мене, коли благань я прохала,
Коли ночами ридманням ридала.

Але не тоді, коли просто мовчала,
Не коли про ніщо тебе не благала.
Не тоді, коли до мовчання звикала,
Не коли між нами розлуку признала.

В моєму мовчанні була єдина надія,
Щоб врешті ти зрозумів мене.
Врешті… я відчула падіння,
Позбула ланцюгів я себе.
Лікіанна