Сіла птаха білокрила на тополю…
Пливе кача , вітер хвилю підійма…
Скрипка грає, серце крається від болю,
Як же носить таких покидьків земля?
Зажурилась знову славна Україна,
Йшла до неї рясним цвітом знов Весна,
Знов лелеки й сірі чаплі прилетіли,
Плетуть гнізда і не знають, що війна…
Сльози рясно покривають чорну землю,
Кожне серце має спільне Джерело.
Тих, хто згинув, наша Ненька не поверне…
Ті, що б'ються з упирем, поборять зло!
Дніпро , Кача і Червоная Калина
Знову стогнуть, хвилю гніву підійма…
З Джерела, де б'є Любов до України,
Бо Єдина і в нас іншої нема!
У цих хвилях захлинеться вся вражина,
У цих хвилях знов очиститься земля.
Білокрила сяде Птаха на Калину,
Закурличе про Любов до Скрипаля…
A.R. 7.04.22
Анна Рузанова
