Пташиння у саду щебече,
Цей гамір не стихає…
Слова і думки недоречні,
Коли птахи співають…
Навіщо думати про втечу –
Від себе не втікають,
Коли у Домі небезпечно,
То Дім свій захищають.
Своє гніздо пташки плітуть,
А вітер знов руйнує,
І дощ, і град у нього б'ють,
Хижак лихий лютує…
Та попри все вони живуть,
Радіють і сумують,
І знов завзято де-небудь
Своє гніздо будують…
Я мовчки слухаю цей спів,
Думки в рядки римую
Мені шкода шалених псів,
Що гнізда ті руйнують.
Проте , я знаю, що Весна
Прийшла, за нею Літо,
Не може ніяка війна
Порядок цей змінити…
A R.( c) 24.02.22.
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
