Путь

Чи існує відсутність напруги,
Коли душу і тіло щемить?
Чи емоції – це тільки слуги?
А реакції – це просто мить?
Чи буває розслабленим розум?
Коли думки , як бджоли гудуть?
Чи це просто порожні погрози,
Які з часом самі відпадуть?
Чи можливо відчути тотальність,
Коли мовлення рветься з грудей?
Чи панує у світі дуальність?
Чи Адвайта всьому апогей?
Чи щось дійсно реально існує?
Чи це просто фантазія, сон?
Хто придумав , відзняв й контролює,
Цей захопливий ілюзіон?
Запитання безмірно космічні
Виникають й зникають в пітьмі,
Без напруги. Вони риторичні.
Все, що Є і Нема – все в Мені…
А коли всі думки перестануть,
Відшумлять, відживуть, відпадуть,
І "Мене" зразу , звісно, не стане,
І нічого не стане, лиш Путь…

A.R.* 05.08.24.
Анна Рузанова