Казали в дитинстві куди ти спішиш,
Ще встигнеш на гратись , на все буде час.
І ось за плечима десятки років,
Які вже не вийде по новій зіграть.
А як би хотілось хоча б один день,
Прожити повторно, вернутись на мить.
Де друзів багато, гульня до зорі
І в кожного мрії ким бути в житті
Як хочеться знову зібратись гуртом
Піти в магазин,ну а потім у клуб.
Де всі були рівні без звань і посад,
В той час де не просто було слово друг.
Тоді поспішали в доросле життя
Вважали що там найцікавіші дні
А зараз згадавши юнацькі часи,
Приходить прозріння безцінні вони.
Пройшло півжиття,ніби день промайнув,
І друзів дитинства нема багатьох.
А ті хто живі усіх час розкидав,
Тепер лиш колись телефонний дзвінок.
Все бігли вперед, до наступного дня,
В надії що там буде здійснення мрій.
Пробіг марафон в половину життя,
Все чаще питання ,а фініш коли?
