Пережила тяжкі часи.
Коли залишилась в біді,
На допомогу сподівання
Згоріли в жаркому вогні,
Ти показав своє лице,
Зняв маску дружби і довір'я.
Та незважаючи на це ,
З'явився потім на подвір'ї.
Ну що ж, я вижила, воскресла,
І постаралась все забути.
Впустила, відчинила двері,
Та вже попала в кров отрута.
Маніпуляції, неправда,
Брехня усе це ріже очі.
І ось приходить такий час,
Коли терпіти нема мочі.
Без слів роз'їхались, та осад
Залишився тяжкий, ядучий
Розумно б все обговорити,
Та зник, залишив слід тягучий.
Отож, закрила це питання,
Подякувала за урок,
Заблокувала телефон
І обірвала наш зв`язок.
Світлана Сомош
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
