Галявина, корзина, ковдра і вино.
На небі зорі ніжно сяють, ніби очікують чогось.
І я очікую — тебе. З букетом ніжних еустом.
І ось, і не минуло і хвилини, з’явився ти.
В сорочці, в брюках, і звичайно в руці букет.
Ти цілуєш мене ніжно в щічку, і даруєш квіти,
І як же ж без компліментів.
А я дивлюся на це ніби з висоти.
І начебто все є – квіти, манери, компліменти і кохання.
Але здається вже тільки з його сторони.
В мене всередині ніби ураган емоцій, але ніяк не піднесеної закоханості.
Але я приймаю букет, компліменти і цілую у відповідь.
Беру запропонований келих вина
І знову дивлюсь на зорі.
Вже й ніби вони не такі яскраві, а може то вже я … Не яскрава.
Але його рука мене сильніше обнімає,
А я гамую свій всерушійний поклик.
Olegovna
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
