Ранок золотої осені

Ранок, осінь золота – це час,
Коли повітря свіжістю, бадьорістю,
Але не ніжністю, обіймає знову нас.
Ранній туман над річкою
Повільно повзе над водою,
Огортає її легкою ковдрою,
А ти спиш, а я гуляю один, не з тобою.
Я насолоджуюся чарівністю цих днів,
Здається , ніби річка дихає,
В туманні обриси сховавши береги.
А промені сонця ще не дісталися землі,
Повітря насичене вологою і прохолодою,
Ранкова свіжість,
Осінь вражає чарівною вродою,
Подихом свіжим і насолодою.
Вже під ногами лист осінній,
Він вже не лист, а золотий килим,
І тихо, і туман над річкою,
Він стелиться як сизий дим.
Це час перед зимовим сном
Час сприятливих днів
В забарвленні коричневих, червоних,
І насичених навколо тебе кольорів.
Кожен лист, що повільно падає вранці,
Він кружляє в повітрі, прощається з літом,
В урочистому осені танці.
24.08.2025