Раніш мене манило…
Раніш мене манило —і дурнувате, миле…
Завжди чогось хотіла —неприйняте,
для когось дивне.
А юність все бажала
незвичне, і…
пройшла лукаво.
За це я заплатила і не раз:
Бо слабкістю вважа добро хижак.
Кордони ті широкі —
кидав на гальма внутрішній стопер.
Той "критик" безупину попереджав:
«Дивись, не стрибни…
у бездну ту бездонну,
не загуби в душі Мадонну…»
U.Ray.
U.Ray
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
