Роздоріжжя – чергове бездоріжжя?
Перехрестя розіп’ятих думок.
Ти стоїш… А навколо свище
Не вітрець, а вітрище –
мо́рок-моро́к.
Прибідняються знічено казки,
Не розказані на ніч тобі.
Ти чекаєш… Чи зникнуть ті пастки,
Що ховали тяжку згубу-маску,
Замуровану нишком в собі?
Скам’яніле в жорстокості серце
Відживити все ж мрієш колись.
А життя повз тебе несеться:
Крізь асфальт зелень паростка пнеться
На межі світів і століть.
2025 р. ©Ірина Вірна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
