Я тут, але мене немає вдома.
Мій світ – це тиша, наче чорна кома.
Мене втомила просто жити ця нудьга,
А біль у серці – як тяжка рука.
Це не вода, це самотність у моїй крові,
Вона тече і каже: "Ти один у всіх світах живи."
Я більше не кричу, не плачу, не бажаю,
Мені байдуже на все, що нас оточує краю.
Я сам, як стовбур, зламаний посеред поля,
І більше не чекаю на кращу долю.
Цей відчай тисне, ніби земляна плита,
І я відчуваю, що життя моє – кінцева та.
Я так втомився дихати, що хочеться заснути,
І цю самотність просто взяти й обірнути (обірвати).
Бо більше сил немає це тягти щоденно,
Я вибираю кінцеве і це буде певно.
Iowa
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
