Для зайця полювання – це біда,
А для мисливця відкриття сезону – свято,
Турбота у мисливця є одна –
Ліцензію завчасно як дістати?
І для мисливця постріл – це як дзвін,
За дичиною день і ніч ганяє,
Якщо нічого не вполює він,
То хоч з рушниці в небо постріляє!
Але такого майже не бува,
Щоб він без здобичі додому повернувся,
Лисицю він обдурить, зайця заганя,
Підстрелить вутака так, що той не зчувся
Як враз смаженею смачною став,
Бюджет сім’ї підтримавши так вчасно,
І жінка впевнена – не до дівчат гасав,
А вільний час провів він так прекрасно!
І мрії у мисливця звісно є:
Як вепра чи ведмедя завалити,
Як вполювати те, чого нема,
Те, що ніхто не зміг ще підстрелити?!
Тож хай же мрії збудуться усі,
Щоб був здоровий, радісний, щасливий,
Щоб жінку з дітьми біди обійшли,
Щоб був ти задоволений і милий!
Віктор Мартинов
Свято мисливця
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
