Світанок

Так тихо навкруги. Світанок.
Ворони полетіли на сніданок…
І копошаться в листі горобці,
Не сплять, чатують всі наші бійці.
Такої ночі не було іще ніколи,
Щоб не зімкнули вік усі довкола.
Жахлива звістка " почалась війна",
В сім'ю Єдину всіх людей звела.
Цей страх пройшов, лишився сором,
Зашквар емоцій, що співають хором
Про як же так? Навіщо? Що ти робиш?
Для чого оцю землю кров'ю кропиш?
Вона ж єдина, другої нема,
Хоч як ти не прикинься обома!
Так річка крові через той обман
Не знає, що вона – це Океан,
Куди вона тече? Петляє?
Чому вона Себе Саму не знає?
Ворони повсідались на омелу,
Поснідали і дивляться на мене…
Цвірінькають завзято горобці.
Спокійний ранок…Молодці бійці!

A.R.(c) 25.02.22
Анна Рузанова