Чутно крок, а потім другий,
Що перебиває тишу золоту.
Чорно-білі бачу смуги,
Сплетіння яких я все-таки знайду.
Я рвусь вперед і душа моя,
Серце пишними садами всередині буя,
Лине навздогін щебет солов'я,
Око тьму необачну поглядом кара.
Хай світ здригнеться під ногою,
Хай небо засяє сивиною грізних хмар.
І стануть люди всі до бою
З несправедливістю залежних примар.
Хозяїнова Софія Володимирівна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
