Ти вбив всі мої почуття,
А тепер ти чекаєш від мене тепла?
Твої слова були гостріші, ніж куля,
А я мовчала, хоч душа й текла.
Ти думав, що я завжди пробачу,
Що серце моє — безмежне море.
Та хвилі спокою я не побачу,
Якщо в нім твої шторми й горе.
Я не зла — я стала чужою,
І твій світ більше не мій.
Ти сам обрав долю такою,
Тож не клич мене у свій світ.
Анастасія Бондарєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
