Коли краплини дощові
Пелюсток не торкають,
То й і не світяться вони,
Не грають і не сяють.
Коли нема на травах рос,
Коли нема туману,
Коли не взявсь в вікні мороз
Ліпити нову раму,
Коли серця не знають сліз,
Коли не розривались,
Коли не вимерзли наскрізь,
Коли не розбивались,-
То як засвітиться тоді
Сухе черстве каміння,
Не бувши навіть у воді,
Лиш гріючись в промінні?
Коли шліфує Океан
Серця, як самоцвіти
І розбиває об кайдан
Камінні мертві квіти,-
Тоді стають вони живі
І ,ніби Сонце, сяють!
В воді, у небі і в землі
Світить не припиняють!
A.R.* 16.08.22
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
