Скажи, що ти мене побачив

(Присвячується виставі «Телесикова душа»)

Скажи, що ти мене побачив..
Та ні, не темряву, мене.
Дивакувату, мов той звір,
Та не потвора я, повір,
Не скривджу я повік тебе.

Дивись ще глибше в мої очі,
В ту прірву ми впадем удвох.
Хай заберуть зимові ночі
Душ переламаних сполох.

Скажи, що ти мене побачив..
Якщо ні – то краще вбий!
Я в пастці власних почувань,
Та в трясовині катувань
Зостався промінець слабий.

Так, я холодна камінь,
Але з тобою знов живу,
Хоч і стою на вічнім зламі
Любові й пекла наяву.

Скажи, що ти мене побачив!
Навіть якщо за нами смерть.
Я не боюся вже примар.
І разом поміж чорних хмар
Полинемо у круговерть.

Еліза Уінд